Є така гусінь, називається плодожорка. Просто Жорка. Від слова жор, тобто їсти, хомячить, хряцать і далі по тексту )) А ви думали ім*я, ага.

            Так от Жорка зібралася до Єгипту і тільки одна в неї мисля, а  чи  буде в готелі нормальна їжа? Дааа, не піраміди сняться Жорочкі, не різні там долини, а  рідні варенички.

            Літр мартіні і чотири пачки піченька – в ручній кладі в літак, бо правила ваші Жорочкі по-цимбалах. Бутилка водки, це святе, і ще піченько, куди ж без нього, в валізі. Шановні пасажири закінчується посадка на рейс Київ-Хургада. «Помашитє мамє ручкой і скажитє чііііз».

            Жорочка летить в теплі краї, відверто кажучи дуже теплі. І хай там щось буде не так, вона їх всіх построїть нах, бо «єто вам нє што лібо как, как лібо што»…

Велике місто. Великі люди. Своєрідний мурашник, де є безліч цікавих експонатів, що не вписуються в загальний ряд.  Художники, музиканти, фотографи, співачки і журналісти, друзі, які повернулись в моє життя і  хто, власне кажучи, в моєму житті залишався, але став набагато блищим ….

Люди з якими мене останнім часом зіштовхує місто. Як кажуть британці «faced». Обличчям до обличчя. Немає часу вдягнути маску і залишаєшся самим собою. Можливо це банально, але таке життя.

Життя  у великому місті…

Місті, де є «дорога яка уходе в небо», зимовий сад на трєтьому поверсі одного кафе, кінотеатр з андеграундним кіно…

… музика «не формат» під стінами костьолу, баржі на яких можна посидіти вночі, шукаючи зорі в неонових вогнях міста і знайти ту одну, яка світить саме над тобою…

…де на стінах річкового порту напишуть, що життя – це миттєвості та дні  і чомусь більшість з них хочеться забути. Нехай. Наступного разу я допишу свою версію…

… бо це моє місто, бо це мої люди і я  дякую їм за те, що в потоці життя ми зіштовхнулися faced і справжні обличчя нас не лякають…

Час- від -часу всесвіт посилає нам вечори, коли треба задуматись над чимось більшим ніж гроші-секс-робота-новаламборджині. Думати чи не думати? Це звичайно питання, але думати варто. Ти міркує, не спиш, не працюєш,  і починаєш бачити знаки. Галюценогени і гриби тут нідочого )) Просто для чогось в твоєму житті настав час, для зустрічі, для нової книги, для розмови…

Нічого не відбувається даремно і випадковостей не буває. Все має свою причину і наслідок. Питання в асьці про те як відпустити свої внутрішні гальма і позбутися стереотипів переростають у розмови про ауру та енергетику в одному з київських ресторанів. Намагаємось зрозуміти чому з хорошими людьми трапляються жахливі речі і запиваємо все це соком з чорної смородини. Питання залишається без відповіді. Але приходить розуміння що те, що нас не вбиває, робить сильнішими і треба слухати концептуальну музику. Близькість до музикальних інструментів збуджує. Живий звук, пронизливий голос, стара студія звукозапису і пісні, що перевертають твою душу та ауру, колір якої треба змінити. Барабанщик з оголеним торсом, солістка яка танцює босою – концептуальна картинка для нового концептуального мислення…

Мені  завжди снились дуже цікаві сни, снилось таке, про що інші люди навіть і не думають… але це, це просто….

Значить так: сниться мені, що приїздить наш президент в якесь маленьке містечко. Разом з ним журналісти, його команда, камери, блаблабла…і я якби з ними. Прийшли ми дивитись місцеву школу, а там немає вхідних дверей. Замість них висить якась тканина.От директор цієї школи і каже, що Віктор Андрійович то і є наша найбільша біда, не можемо двері поставити, намає грошей. А президент такий веселий-веселий, виходить наперед, оглядає всіх задоволеним поглядом повертається до клумби і….починає справляти малу нужду на чорнобривці. Всі в шоці… я така виходжу наперед і кажу до директора, що якщо вам поставити ці двері поплєчу, то нашому президенту по*ую, розвертаюсь і йду….

……йду, возмущяюсь і чую, що хтось за мною біжить. Повертаюсь, а то(парам-парам) Жванія і каже « Що ж ви Анна А-вна йдете від нас, то ж такі політтехнології», а я така  « Які на*уй технології, це п**дєц, п-о-з-о-р, розумієте»

пс: а я ж просила щоб в ніч на Івана Купала мені приснився сужений

1 липня знаковий день для студентів однієї групи одного універу. держаний іспит з теорії та практики перекладу здано. ура таваріщі !!! попереду п*янки - гулянки, "разврат"  і повний "беспредел". даааа!

позаду:  рік  **лі мізків, місяць абсолютного пофігізму, вихідні підготовки....

....субота - не петрівку Не їдем, зустріч з друзяками на майдані, пиво, арка дружби народів, народний хор,пиво, салют, вечірній поділ, концерт положинського, купівля пива, шаурма, нічний кіносеанс, ранкова кАва, метро 0 6:30 ( звідки там стільки народу? ). результат - 3 години сну, вивчено -  0...

....неділя - залізничний вокзал, пиво ( куди ж без нього), прощяння, фраза " не плач за мною Україна", настрій " може ти залишешся", кава, гроза, вечір в гостях. результат - 5 годин сну, вивчено - 0...

...понеділок - холодна кава, Боярка, настрій " де ж ти, я не знаю куди йти", фраза " більше ніколи так не роби", стахановскі темпи перекладу тексту, кава, преклад, кава, глюки, винайдення терміну "жопанізація", київ, кава, холодний душ, преклад. результат - 3 години сну, вивчено - а вивчено?...

...вівторок - аспірин, кава,  душ, кава, душ  дубль2, офіційний одяг, офіційна зачіска, фуууу, офіційна я і моя офіційна паніка, 5 хвилин до початку, а я ще тільки виходжу з метро, " валер*янку не треба"....

"Первую жену Адама, ЛИЛИТ , Господь слепил из рыжей глины и наделил пышной гривой огненных волос. Красавица, да и только! Но семейная жизнь Адама с рыжеволосой супругой не сложилась.

 Уже на второй день своей жизни Лилит начала борьбу за равноправие полов, утверждая, что Бог создал мужчину и женщину одинаково — из глины, по своему образу и подобию. Пришлось Господу срочно исправлять ошибку — усыпить Адама, взять у него ребро и создать первому мужчине более покладистую жену.

Образ Лилит, перекочевав из иудейской мифологии в европейскую культуру, стал символом коварной обольстительницы, ведьмы, злого духа. У Гете сам Мефистофель советует Фаусту остерегаться рыжих чар Лили. В Древнем Риме рыжие волосы считались признаком благородного происхождения. А жрицу выбирали обязательно с рыжим оттенком шевелюры и с зелеными глазами...

В Средневековье рыжих девушек считали ведьмами и сжигали на костре.
За то, что рыжие от природы "не как все", их испокон веков считали посланниками ада.

Доказано,что рыжие дамы привлекают внимание противоречивостью характера и неординарностью поведения.Они вспыльчивы и честолюбивы,но великодушны и нежны.В них сочетается нетерпимость и поэтичность,резкость и чувствительность.В этом и заключается их обаяние.Они относятся ко многим с агрессией,но если найти с ними общий язык-общение весьма плодотворно.Рыжих людей можно либо любить,либо ненавидеть.

Так как рыжий цвет волос привлекает внимание, чаще всего его обладатели – это раскованные и смелые люди....."

незалежно від того  чи руда ти від народження чи стала такою сьогодні або багато років тому, це стан душі, а не колір волосся.....

настає час , коли в твоє життя приходять зміни. стукають у двері, пролазять крізь відчинені вікна і нишком заходять, поки ти виносиш сміття. прохані чи непрохані, бажані чи недуже. вони тебе не питають і взагалі мало реагують на твої бажання. такі закони всесвіту, циклічність життя та інша лабуда філософія. " время перемен".

ось таке у мене "время", точніше таким воно буде, скоро, дуже скоро... жопой чую  передчуваю всіми фібрами душі. кожен день, кожна ніч, сни, зустрічі, раптом почуті фрази, все попереджає мене про зміни. це буде не покупка нової кавоварки, це буде щось грандіозне. а от яким виявиться це грандіозне я не знаю. гарним чи поганим. я не з лякливих, але мені сцикотно  страшно, можливо вперше в житті! це як точка відліку, після якої вже нічого не зміниш, нульовий мередіа життя. я знаю що  це саме зараз, саме тут. лишилось зробити перший крок...  поможи мені Боже ...

буду кратка…

чого поїхала…типу живе спілкування і крупо і двіж …

роздуплилась опісля тільки пізно ввечері, покусана / комарі суки /, голос сіплий / народні пісні форева/, болить все шо тільки можна / і чого б це ;)) /, але довольна …

двіж був. особливо в сьомому наметі . хто був, то знає. Мега двіж.

serbun, dadjazza,kievbkru, Валентина ака просто Валентина, Орест

респект і велика шана…

ваша навіки...;))

всє, б**

Пам'ятаєте  в  американських фільмах " Hi. My name is Jack and I am alcoholic", ну чи ще там хтось.

Так от, Привіт. Мене звуть anazel. І я залежна від....

....кави  зранку...

…адреналіну   та  швидкості…

…інтернету  та  ХБ…

…мобільного….

…інформації….

…. але все це х****, бо все моє професійне    майбутнє  залежить від відповіді однієї людини і я так хочу  почути  «так»….

…що  навіть  неможу   спитати….от такі справи....

…. список  можна  продовжити…

Свобода. 

Солодке слово, чи не так? Для кожного вона своя. Той, хто  її знаходить - відкриває світ заново. Але таких небагато, нажаль....

Моя свобода - швидкість. Ні. Не так. Моя свобода - мотоцикл. Хочеться розповісти про це відчуття так багато, але вперше в житті чомусь не вистачає слів.Я так не любила і так не хотіла в своему житті нікого. Лише це відчуття. І лише те єдине, що мені його може дати. Мотоцикл. Занадто швидко? Так. Занадто небезпечно? Так. Тут взагалі все - занадто. Занадто навіть самого життя. Воно стає таким же густим, як і повітря, коли стрілка спідометра переходить за 160... Це жарти з життям? Можливо. Ти кожного разу випробовуєш життя. Кожного разу, коли повертаеш ключ, коли виїздиш на дорогу, коли занодто нахиляєшся в повороті чи викручуєш ручку швидкості максимально, кожного разу.... Але страху немає, його просто НЕ існує. Є лише відчутя свободи, ти, мотоцикл і дорога. І все, світ навколо - розчиняється.  Це хвороба? Так. Невиліковна. Вона не дає тобі спати вночі і думати вдень. Вона заставляє прискорено  битись твое серце.  Це раз і на все життя. Коли ти вперше сідаєш на байк, ти або більше не можеш без нього жити, або ненавидиш і боїшся. Іншого не дано.

тим, хто вже не знами....

Отримала мейл  з запрошенням на Хай - Фрідом 2008.

Хочеться дізнатися наступне : хто був ? хто буде? ЦІКАВО? треба їхати?

АПД : Віруси доконали. Порадьте хорошу антивірусну програму, на даний момент користуюсь NOD 32, але вона не баче шпигунів.....

Панове, поділіться будь-ласка інфо про улюблені місця в славному місті-герої Києві !

Приймаються непопсові невідомі загалу варіанти: вулочки, дворики, кафешки й паби, та будь -які колоритні

місцини . . .

АПД: Працюю вдома. Легкий вивих ноги. В ванній.  Це якийсь стьоб життя))

Поїздка на фестиваль, пікніки, начівля в палатках, перегони на байках по пересіч ній місцевості, і хоть би що! А тут таке...

Хотіла написати вам щось таке життєве та душевне, але  нашкрябаю наступне...

Тепер у мене день починається з перегляду френд-стрічки за ранковою кавою, хоча я тут нещодавно. Але іншого навіть і не уявляю, тепер ))...  Дякую, всім тим, хто читає, кому цікаво ( хочу вірити що це так) та коментує.

Дозвольте побажати вам світлого Великодня та ульотних вихідних!

Мене попереду  чекає дорога, південь, Таври, друзі.....

P.S. I*ll be back ))

Ваша anazel

Сьогодні відзначають Всесвітній день книги. Ви знали ? Я ні…

Нажаль в нас літературу не підтримують, книг майже не видають і  тому не святкують, а мітингують. Більшість людей не читають, не хочуть та не мають часу (мітингують же).

Нікого не засуджую, але все таки якось воно сумно..

Власне кажучи, і в мене з читанням книг  не склалося ще з початку. На питання першої вчительки про те як разом буде «М» та «А», відповідала – не знаю. Але після прочитаної розповіді  « Біле ікло», що називається, Остапа понесло …))

Паланік, Андрухович, Акунін, Дереш………

А що читаєте ви, любі френди ?

За обідньою чашкою кави натрапила в мережі на добіса цікавий тест. « Сколько ты стоишь в постели» (). Спочатку обурилась, типу  хіба можна визначати вартість людини і бла-бла-бла….

А потім цікавість все-таки перемогла ( колись вона вилізе мені боком, це точно) і ось який було отримано результат:

734 $ за час
1) Час в постели с вами обойдется на 389.33% дороже среднего показателя по рынку.
2) Если бы у вас была такая зарплата на работе, то проработав всего 4.09 часов, ви бы могли целый месяц отдыхать.

Мама рідна! Я в ауті! Середній показник по ринку!

Нехіла така зарплатка виходе, але на щастя чи може нажаль (кому як) така діяльність суперечить МОРАЛЬНИМ принципам. Моїм.

ПС: тест благополучно пройшла вся контора. Тепер маємо кон*юнктуру ринку ;))

Приходить розуміння, що тебе  використали. Розумієш раптово. Після телефонної розмови, необачно сказаної фрази чи з поведінки іншої сторони. Використали! Не фізично, типу « вибач люба / любий, це тільки секс», а морально! І якщо в першому випадку ти хоча б отримуєш задоволення, то в іншому – залишається тільки відчуття повної спустошеності. Найгірше, що в процесі грали на твоїх почуттях: дружніх, симпатії, зацікавленості…..

І тобі від того паскудно до такої міри, що навіть не виникає бажання відплатити тією ж монетою. Залізли в душу і там нагадили. І якого біса., питається, не завершити цю гру  красиво. Та ні ж, нагадили і не прибрали. В цьому і проявляється вся людська сутність…

А наступного дня ти запихyєш свої відчуття подалі, вдягаєш якусь «маску» і вперед!

Шоу мусить тривати! Неважливо, що душу твою розтоптали, а рештки  змели  та викинули в відро для сміття….

Життя – це великий  Fuck!

Так, саме "гр*баная дура" почула я сьогодні  на свою адресу! І від кого! Від людини, що підпадає під категорію  " френд, який о третій ночі приїде забирати тебе-веселу з клубу".

А починалося все так невинно. З простого питання: " Ю**, яка по-твоєму  ідеальна жінка?".  На що Ю. відповів пристрасним монологом, який коротко можна передати так: "бландінка, вкусно гатовіт і нє задайот лішніх вапросав ".  І ось тут, панове, найшла коса на камінь! Бо, вибачте, не білявка, хоча й готую, але задаю багато питань. Професійна звичка... Далі розмова набула ознаків американського екшену  і  закінчилася  небізвідомим вам закликом до мене.

Тому дуже вже хочеться спитати у присутніх тут чоловіків, ви справді мрієте бачити біля себе таких жінок?

А якщо в мене руде волосся, я люблю швидкість і мотоцикли? То все - цілуйте татка в коліщатка, як каже народна мудрість, так?

ps: дуже поважаю білявок :))

Бажання створити власний блог підкралося якось непомітно. Але  виявилося  настільки впертим, що одразу потягло до комп'ютера :) Ну ось. Блог створено, доречі, перший в житті. Маю надію, що цей млинець не буде комом. Певно треба обвести цей день червоним....

Так би мовити  власний "красный день календаря"

Буду рада цікавим людям та їх коментарям. Тому шановні підходимо, знайомимось, не соромимось ;))